Кунгурський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунгурський район
рос. Кунгурский район
Герб Кунгурського району Прапор Кунгурського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:  Пермський край
Утворений: 27 лютого 1924
Населення (2017): 42 135
Площа: 4391 км²
Густота населення: 9,54 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Кунгур
Кількість міських округів: 1
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 19
Сільських населених пунктів: 240
Влада
Вебсторінка: Офіційний сайт(рос.)
Голова району: Лисанов Вадим Іванович
Мапа
Мапа

Кунгу́рський райо́н (рос. Кунгурский район) — адміністративно-територіальна одиниця (муніципальний район) в складі Пермського краю Росії. Адміністративний центр — місто Кунгур.

Топонім

[ред. | ред. код]

Назва район походить від районного центру міста Кунгур, яке було засноване на річці Кунгурка, що впадає у річку Ірень. Назва «кунгур» походить від тюркського «ункур» або «унгур» — печера, щілину в скелях.

Географія

[ред. | ред. код]
Село Каширине.

Район розташований у південно-східній частині Пермського краю, на півночі Кунгурського лісостепу, в басейні річки Силва та її приток, найбільші з яких — Ірень, Турка, Шаква і Бабка. Для району характерні численні озера, зустрічаються і карстові озера.

Відстань до крайового центру міста Перм — 91 км. Найбільша протяжність району — 130 км. Протяжність з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 60 км.

Площа району складає 4391 км², 2,7% всієї площі Пермського краю. Є родовища будівельного каменю, нафти, газу, торфу.

Межує на півночі з Чусовським та Лисьвенським, на півдні з Ординським, Бардимським, Уінським та Осинський районами, на заході з Пермським муніципальним районом, на сході з Суксунським, Кишертським та Березовським районами.

На території району є понад 30 унікальних природних об'єктів та пам'яток. Серед яких: гіпсові скелі Крижана, Спаська, Підкамінська, заказник «Передуралля», Кунгурська крижана печера, Велика Мечкінська та Зуятська печери; Єрмак-камінь, Стас-камінь, історико-природний комплекс Спаська гора.

На території Кунгурського району є південна ялицево-ялинова тайга, хвойно-широколистяні ліси та сосново-березовий лісостеп.

Клімат

[ред. | ред. код]

Район знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, з тривалими зимами, нестійкою весною, помірно-теплим літом та прохолодною осінню.

Історія

[ред. | ред. код]

Кунгурський район утворений 27 лютого 1924 року Президією Уральського облвиконкому[1]. До складу Пермської області район включений у 1938 році.

Хрестовоздвиженський собор Білогірського Миколаївського монастиря

5 серпня 1955 року Кунгурський район був ліквідований, його територія увійшла до складу Кунгурської міськради як приміська зона міста Кунгур.

4 листопада 1959 року було знову створено Кунгурський район, в якому тоді налічувалося 32 сільських ради.

Герб та прапор

[ред. | ред. код]

26 лютого 1999 року Земськими зборами було затверджено герб Кунгурського району, який фактично є символікою Кунгурського повіту. 25 грудень 2008 рішенням Земського зборів Кунгурского муніципального району були затверджені новий герб та прапор Кунгурского муніципального району.

Населення

[ред. | ред. код]
2000 2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
47 536 ↘ 46 332 ↗ 46 567 ↘ 46 500 ↘ 46 300 ↗ 46 370 ↗ 46 469 ↘ 42 450 ↘ 42 447 ↗ 42 998 ↗ 43 096 ↘ 43 088 ↘ 42 619 ↘ 42 561 ↘ 42 135
Національний склад

Корінним населенням території сучасного Кунгурського району є комі-пермяки, марійці, ханти і мансі, пізніше на цих землях почали селилися кунгурські татари[2]. Нині ж, внаслідок асиміляції та колонізації, більшість населення району складають росіяни — 88%, та татари — 9%, інші корінні національності становлять близько 3%.

Муніципально-територіальний устрій

[ред. | ред. код]

У Кунгурськом районі 240 населених пунктів у складі 19 сільських поселень.

Економіка

[ред. | ред. код]

У структурі промисловості Кунгурського району провідне місце займають підприємства галузі будівельних матеріалів, що займаються видобутком вапнякових, гіпсових матеріалів та виробництвом виробів з них, а також бетонних і залізобетонних виробів.

В районі зареєстровано 21 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та 37 селянсько-фермерських господарств.

Основні напрямки в сільському господарстві це молочне та м'ясне тваринництво, рослинництво. Питома вага тваринництва у загальному обсязі реалізації сільськогосподарської продукції становить 85%. Серед сільських районів Пермського краю, за обсягами виробництва зерна, молока та яйця, район займає перше місце та друге з виробництва м'яса.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. День Народження району [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Татарская энциклопедия» Казань, Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002-14(рос.)


Посилання

[ред. | ред. код]